обважніло

ОБВАЖНІ́ЛО. Присл. до обважні́лий 2, 3.

Під зоряним небом, розкручуючи гул, обважніло пролетіли бомбардувальники (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 540);

Ярема ще раз спробував звестися на ноги, але знов обважніло опустився на мокру землю і застогнав від безпорадності й болю (Кочура, Зол. грамота, 1960, 311).

Значення в інших словниках

1. обважніло — обважні́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. обважніло — Присл. до обважнілий 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обважніло — ОБВАЖНІ́ЛО. Присл. до обважні́лий 2, 3. Під зоряним небом, розкручуючи гул, обважніло пролетіли бомбардувальники (М. Стельмах); Ярема ще раз спробував звестися на ноги, але знов обважніло опустився на мокру землю і застогнав від безпорадності й болю (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах