обвалений — Орфографічний словник української мови

обвалений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до обвалити. || обвалено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який має сліди обвалів. Великий тлумачний словник сучасної мови
обвалений — ОБВА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до обвали́ти. – Не вмирайте, мамо, чуєте? .. Мати .. розплющила свої великі очі, як обвалені копитом ямки на лузі з водою (Г. Косинка); // у знач. прикм. Обвалені стіни, знесені дахи, потрощені паркани... Словник української мови у 20 томах
обвалений — ОБВА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до обвали́ти. Обвалені стіни, знесені дахи, потрощені паркани… Вся вулиця перерита свіжими вирвами (Гончар, III, 1959, 377); // обва́лено, безос. присудк. сл. В кутках із стелі звисало павутиння.. Словник української мови в 11 томах