обезглавлення

обезгла́влення

іменник середнього роду

книжн.

Значення в інших словниках

1. обезглавлення — -я, с. Дія за знач. обезглавити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обезглавлення — ОБЕЗГЛА́ВЛЕННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. обезгла́вити. Серед неандертальських поховань є цілі кістяки, є розчленовані на частини різноманітними методами: простим розтином трупа, обезглавленням (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах