обезглавлення
ОБЕЗГЛА́ВЛЕННЯ, я, с., книжн.
Дія за знач. обезгла́вити.
Серед неандертальських поховань є цілі кістяки, є розчленовані на частини різноманітними методами: простим розтином трупа, обезглавленням (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)