обезглавлення

обезгла́влення

іменник середнього роду

книжн.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезглавлення — -я, с. Дія за знач. обезглавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обезглавлення — ОБЕЗГЛА́ВЛЕННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. обезгла́вити. Серед неандертальських поховань є цілі кістяки, є розчленовані на частини різноманітними методами: простим розтином трупа, обезглавленням (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах