обезглавлення
обезгла́влення
іменник середнього роду
книжн.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезглавлення — -я, с. Дія за знач. обезглавити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезглавлення — ОБЕЗГЛА́ВЛЕННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. обезгла́вити. Серед неандертальських поховань є цілі кістяки, є розчленовані на частини різноманітними методами: простим розтином трупа, обезглавленням (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах