обезглавлення

обезгла́влення

-я, с.

Дія за знач. обезглавити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезглавлення — обезгла́влення іменник середнього роду книжн. Орфографічний словник української мови
  2. обезглавлення — ОБЕЗГЛА́ВЛЕННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. обезгла́вити. Серед неандертальських поховань є цілі кістяки, є розчленовані на частини різноманітними методами: простим розтином трупа, обезглавленням (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах