обеззброювати —
Роззброювати, вибивати зброю з рук, невтралізуваати, (ласкою) зв'язувати руки й ноги кому; -ЮЮЧИЙ, здатний роззброїти <П. розтопити кригу>.
Словник синонімів Караванського
обеззброювати —
-юю, -юєш, недок., обеззброїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Відбирати зброю у кого-небудь. 2》 перен. Діями, поведінкою, словами і т. ін. робити неспроможним чому-небудь протидіяти, що-небудь заперечувати. || Заспокоюючи, привертаючи до себе, вгамовувати чиє-небудь роздратування або упередженість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обеззброювати —
ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. Відбирати зброю у кого-небудь. Матроси .. за одну мить обеззброюють обера й інтенданта, в'яжуть кабелем руки й ноги (В.
Словник української мови у 20 томах
обеззброювати —
РОЗЗБРО́ЮВАТИ (відбирати зброю в кого-небудь; позбавляти когось засобів озброєння), ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, ДЕМІЛІТАРИЗУВА́ТИ (якусь державу). — Док.: роззбро́їти, обеззбро́їти, демілітаризува́ти. На узліссі німецьку варту оточили і роззброїли партизани (О.
Словник синонімів української мови
обеззброювати —
ОБЕЗЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБЕЗЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Відбирати зброю у кого-небудь. Матроси.. за одну мить обеззброюють обера й інтенданта, в’яжуть кабелем руки й ноги (Кучер, Голод, 1961, 130); Налетівши на військову команду...
Словник української мови в 11 томах