Орфографічний словник української мови

обеззброєний

обеззбро́єний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обеззброєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззброїти. || обеззброєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обеззброєний — ОБЕЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обеззбро́їти. Загони .. були обеззброєні (С. Скляренко); Вона [Ольга] – обеззброєна перед ним вже тим самим, що не може дозволити собі знизитись до його рівня і відплатити (Ірина Вільде); “Бурчій”...  Словник української мови у 20 томах
  3. обеззброєний — ОБЕЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обеззбро́їти. Загони Берзина і Ремньова були обеззброєні (Скл., Легенд. начдив, 1957, 27); Хлопець дивився на неї, почуваючи себе обеззброєним її ласкавими словами (Горький, II, перекл.  Словник української мови в 11 томах