обеззброєний
обеззбро́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззброїти.
|| обеззброєно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобеззбро́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обеззброїти.
|| обеззброєно, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови