обер-прокурор —
-а, ч. У дореволюційній Росії – службова особа, що очолювала департамент сенату, а також службова особа, що очолювала синод на правах міністра.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обер-прокурор —
О́БЕР-ПРОКУРО́Р, а, ч., іст. 1. У Росії – службова особа, що очолювала департамент сенату. 2. Службова особа, що очолювала в Росії синод на правах міністра. Може, великий князь ..
Словник української мови у 20 томах
обер-прокурор —
о́бер-прокуро́р (від обер- і прокурор) 1. Службова особа, яка очолювала департамент в сенаті в дореволюційній Росії. 2. Особа, що очолювала синод у дореволюційній Росії.
Словник іншомовних слів Мельничука
обер-прокурор —
О́БЕР-ПРОКУРО́Р, а, ч. 1. У дореволюційній Росії — службова особа, що очолювала департамент сенату. 2. У дореволюційній Росії — службова особа, що очолювала синод на правах міністра. Може, великий князь..
Словник української мови в 11 томах