обидник

оби́дник

іменник чоловічого роду

кривдник

рідко

Значення в інших словниках

1. обидник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина.  Словник синонімів української мови
2. обидник — ОБИ́ДНИК, а, ч., рідко. Те саме, що кри́вдник.  Словник української мови в 11 томах
3. обидник — Оби́дник, -ка м. Обидчикъ.  Словник української мови Грінченка