Орфографічний словник української мови

обидно

оби́дно

прислівник

образливо

незмінювана словникова одиниця

розм., рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обидно — ОБИ́ДНО.  Словник української мови у 20 томах
  2. обидно — ОБИ́ДНО, рідко. Присл. до оби́дний. Тобі ж, Зевес, скажи, не стидно. Що пред тобою дрянь і прах Базіка о богах обидно..? (Котл., І, 1952, 245); // у знач. присудк. сл. Іванові з Максимом було трохи обидно, що запросини їхні були безуспішні (Смолич, Мир..  Словник української мови в 11 томах
  3. обидно — Оби́дно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.  Словник української мови Грінченка