нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
обидно —
оби́дно прислівник образливо незмінювана словникова одиниця розм., рідко
Орфографічний словник української мови
обидно —
ОБИ́ДНО.
Словник української мови у 20 томах
обидно —
ОБИ́ДНО, рідко. Присл. до оби́дний. Тобі ж, Зевес, скажи, не стидно. Що пред тобою дрянь і прах Базіка о богах обидно..? (Котл., І, 1952, 245); // у знач. присудк. сл. Іванові з Максимом було трохи обидно, що запросини їхні були безуспішні (Смолич, Мир..
Словник української мови в 11 томах