1. Словник української мови Грінченка

обидно

Оби́дно

нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обидно — оби́дно прислівник образливо незмінювана словникова одиниця розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. обидно — ОБИ́ДНО. Словник української мови у 20 томах
  3. обидно — ОБИ́ДНО, рідко. Присл. до оби́дний. Тобі ж, Зевес, скажи, не стидно. Що пред тобою дрянь і прах Базіка о богах обидно..? (Котл., І, 1952, 245); // у знач. присудк. сл. Іванові з Максимом було трохи обидно, що запросини їхні були безуспішні (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах