обидно
ОБИ́ДНО.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обидно — оби́дно прислівник образливо незмінювана словникова одиниця розм., рідко Орфографічний словник української мови
- обидно — ОБИ́ДНО, рідко. Присл. до оби́дний. Тобі ж, Зевес, скажи, не стидно. Що пред тобою дрянь і прах Базіка о богах обидно..? (Котл., І, 1952, 245); // у знач. присудк. сл. Іванові з Максимом було трохи обидно, що запросини їхні були безуспішні (Смолич, Мир.. Словник української мови в 11 томах
- обидно — Оби́дно нар. Обидно. Очам видно, та ногам обидно. Ном. № 11426. Словник української мови Грінченка