облизаний — Орфографічний словник української мови

облизаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облизати. Великий тлумачний словник сучасної мови
облизаний — ОБЛИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до облиза́ти. Гарне таке [телятко], рябеньке, облизане, наче тільки що вмилося (Гончар, II, 1959, 162); Де пропливла хвиля вогню, там попеліла земля, чорніли стовбури сосен, до половини облизані язиками полум’я (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 77). Словник української мови в 11 томах
облизаний — ОБЛИ́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до облиза́ти. Де пропливла хвиля вогню, там попеліла земля, чорніли стовбури сосен, до половини облизані язиками полум'я (В. Словник української мови у 20 томах
облизаний — Обли́заний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)