облизаний

ОБЛИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до облиза́ти.

Гарне таке [телятко], рябеньке, облизане, наче тільки що вмилося (Гончар, II, 1959, 162);

Де пропливла хвиля вогню, там попеліла земля, чорніли стовбури сосен, до половини облизані язиками полум’я (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 77).

Значення в інших словниках

1. облизаний — обли́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. облизаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до облизати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. облизаний — ОБЛИ́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до облиза́ти. Де пропливла хвиля вогню, там попеліла земля, чорніли стовбури сосен, до половини облизані язиками полум'я (В.  Словник української мови у 20 томах
4. облизаний — Обли́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)