Орфографічний словник української мови

обличитель

обличи́тель

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обличитель — див. обвинувач  Словник чужослів Павло Штепа
  2. обличитель — ОБЛИЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн., рідко. Те саме, що викрива́ч. Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких [жорстоких] Людей неситих (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  3. обличитель — ОБЛИЧИ́ТЕЛЬ, я, ч., кого, чого, книжн., рідко. Те саме, що викрива́ч. Господь послав Тебе нам, кроткого пророка І обличителя жестоких [жорстоких] Людей неситих (Т.  Словник української мови у 20 томах