обложенець

обложе́нець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. обложенець — -нця, ч. Той, хто перебуває в обложеному місті, фортеці і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обложенець — ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто перебуває в обложеному місті, фортеці і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
3. обложенець — ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто перебуває в облозі; обложений. Часом поціляла куля в дах палати або зривала вершок кінчастого даху на вежі, але ці пошкодження направляли обложенці щоночі (Юліан Опільський).  Словник української мови у 20 томах
4. обложенець — ОТОЧЕ́НЕЦЬ (той, хто перебував або перебуває в оточенні ворожих військ), ОКРУЖЕ́НЕЦЬ розм. рідше; ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ (у місті, фортеці). В кожному селі полтавські матері переховують як не одного, то кілька оточенців (О.  Словник синонімів української мови
5. обложенець — Обложе́нець, -нця м. Осажденный.  Словник української мови Грінченка