обложенець

ОТОЧЕ́НЕЦЬ (той, хто перебував або перебуває в оточенні ворожих військ), ОКРУЖЕ́НЕЦЬ розм. рідше; ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ (у місті, фортеці). В кожному селі полтавські матері переховують як не одного, то кілька оточенців (О. Гончар); — Окруженці часом теж не у таких стіжках переховуються. Може, і твій солдат тут (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. обложенець — обложе́нець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. обложенець — -нця, ч. Той, хто перебуває в обложеному місті, фортеці і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обложенець — ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто перебуває в обложеному місті, фортеці і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
4. обложенець — ОБЛОЖЕ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто перебуває в облозі; обложений. Часом поціляла куля в дах палати або зривала вершок кінчастого даху на вежі, але ці пошкодження направляли обложенці щоночі (Юліан Опільський).  Словник української мови у 20 томах
5. обложенець — Обложе́нець, -нця м. Осажденный.  Словник української мови Грінченка