Орфографічний словник української мови

обмитий

обми́тий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обмитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмити. || обмито, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмитий — ОБМИ́ТИЙ, а, е, Дієпр. пас. мин. ч. до обми́ти. Запалене молоде лице, обмите свіжою водою, засвітилось при світлі (Н.-Лев., І, 1956, 73); Антін Глущук підходить до найліпшого авто, що, обмите осіннім дощиком, вилискується, як скло (Чорн.  Словник української мови в 11 томах
  3. обмитий — ОБМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обми́ти. Запалене молоде лице, обмите свіжою водою, засвітилось при світлі (І. Нечуй-Левицький); Антін Глущук підходить до найліпшого авто, що, обмите осіннім дощиком, вилискується, як скло (С.  Словник української мови у 20 томах