обмовлений — Орфографічний словник української мови

обмовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмовити. || у знач. ім. обмовлений, -ного, ч. Людина, зганьблена наклепом. Великий тлумачний словник сучасної мови
обмовлений — ОБМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмо́вити. Давненько написав він заяву до трибуналу Чуваської області з проханням переглянути його справу, виправдати його як навмисне обмовленого (Збан., Сеспель, 1961, 237); // у знач. ім. обмо́влений, ного... Словник української мови в 11 томах
обмовлений — ОБМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмо́вити. Давненько написав він заяву з проханням переглянути його справу, виправдати його як навмисне обмовленого (Ю. Збанацький); // у знач. ім. обмо́влений, ного, ч. Людина, зганьблена наклепом. Словник української мови у 20 томах