обмовлений
обмо́влений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обмовити.
|| у знач. ім. обмовлений, -ного, ч. Людина, зганьблена наклепом.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиобмо́влений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до обмовити.
|| у знач. ім. обмовлений, -ного, ч. Людина, зганьблена наклепом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови