1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обмовлений

обмо́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обмовити.

|| у знач. ім. обмовлений, -ного, ч. Людина, зганьблена наклепом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмовлений — обмо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обмовлений — ОБМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмо́вити. Давненько написав він заяву до трибуналу Чуваської області з проханням переглянути його справу, виправдати його як навмисне обмовленого (Збан., Сеспель, 1961, 237); // у знач. ім. обмо́влений, ного... Словник української мови в 11 томах
  3. обмовлений — ОБМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обмо́вити. Давненько написав він заяву з проханням переглянути його справу, виправдати його як навмисне обмовленого (Ю. Збанацький); // у знач. ім. обмо́влений, ного, ч. Людина, зганьблена наклепом. Словник української мови у 20 томах