обмовка
обмо́вка
-и, ж.
1》 Додаткове зауваження, роз'яснення і т. ін. до раніше висловленого.
2》 Слово або фраза, помилково сказані замість інших, потрібних.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмовка — обмо́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- обмовка — ОБМО́ВКА, и, ж. 1. Додаткове зауваження, роз’яснення і т. ін. до раніше висловленого. Ще в дожовтневі роки Ленін принципово, без будь-яких обмовок заперечував порожні, безглузді вигадки формалістів (Вітч., 2, 1964, 156). Словник української мови в 11 томах
- обмовка — ОБМО́ВКА, и, ж. 1. Слово або фраза, висловлені ненароком; те, чого не слід було б говорити. Людмила на початку покладала надію на випадкову обмовку співробітників, з якої вона щось дізнається (Іван Ле); // Слово або фраза... Словник української мови у 20 томах