обмовлений
ОБМО́ВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до обмо́вити.
Давненько написав він заяву з проханням переглянути його справу, виправдати його як навмисне обмовленого (Ю. Збанацький);
// у знач. ім. обмо́влений, ного, ч. Людина, зганьблена наклепом.
– Бог Авраама, Ісаака і Якова заступився за обмовленого, – продовжував Лейзер (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмовлений — обмо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обмовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обмовити. || у знач. ім. обмовлений, -ного, ч. Людина, зганьблена наклепом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмовлений — ОБМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обмо́вити. Давненько написав він заяву до трибуналу Чуваської області з проханням переглянути його справу, виправдати його як навмисне обмовленого (Збан., Сеспель, 1961, 237); // у знач. ім. обмо́влений, ного... Словник української мови в 11 томах