обнадієний

обнаді́єний

дієприкметник

розм.

Значення в інших словниках

1. обнадієний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до обнадіяти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обнадієний — ОБНАДІ́ЄНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обнаді́яти. Було заарештовано і чимало селян, а в багатьох на спині горіли рубці од нагайки. Проте роз’їздилися обнадієні бурхливим велелюддям (Головко, II, 1957, 255); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах
3. обнадієний — ОБНАДІ́ЄНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до обнаді́яти. Було заарештовано і чимало селян, а в багатьох на спині горіли рубці од нагайки. Проте роз'їздилися обнадієні бурхливим велелюддям (А. Головко); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах