Орфографічний словник української мови

обрамлений

обра́млений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обрамлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрамити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обрамлений — ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́мити. Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (Гончар, Маша.., 1959, 34); Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Бурл.  Словник української мови в 11 томах
  3. обрамлений — ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обра́мити. Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (О. Гончар); Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Ф.  Словник української мови у 20 томах