обрамлений

ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до обра́мити.

Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (О. Гончар);

Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Ф. Бурлака);

З тої хвилини батько ожив у цій простій селянській хаті, вийшов з портрета, обрамленого вишиваним рушником (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. обрамлений — обра́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. обрамлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обрамити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрамлений — ОБРА́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обра́мити. Очерет кінчається, відкривається чимала, обрамлена заростями галявина (Гончар, Маша.., 1959, 34); Голова його, облисіла над лобом, була обрамлена короною білих кучерів (Бурл.  Словник української мови в 11 томах