обриватися — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

обриватися — Зриватися: уриватися, розриватися; (- звуки) перериватися, замовкати; (- рельєф) <�круто> спадати; (- ліс) кінчатися; док. ОБІРВАТИСЯ, обноситися, обдертися. Словник синонімів Караванського
обриватися — I -аюся, -аєшся, недок., обірватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого-небудь. 2》 Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
обриватися — ОБРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБІРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. Сухе листя обривається уже з дерева із легеньким.. хрупотінням і падає долі (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах
обриватися — ОБРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБІРВА́ТИСЯ, обірву́ся, обі́рве́шся, док. 1. Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. Сухе листя обривається уже з дерева із легеньким .. Словник української мови у 20 томах
обриватися — все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь. Фразеологічний словник української мови
обриватися — ПРИПИНИ́ТИСЯ (перестати відбуватися, здійснюватися, часто тимчасово), ПЕРЕПИНИ́ТИСЯ, ПЕРЕРВА́ТИСЯ, СТА́ТИ, ОБІРВА́ТИСЯ, УГА́СНУТИ (ВГА́СНУТИ), УЩУ́ХНУТИ (ВЩУ́ХНУТИ), ЗАВМЕ́РТИ, КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАПИНИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови