обриватися

Зриватися: уриватися, розриватися; (- звуки) перериватися, замовкати; (- рельєф) <�круто> спадати; (- ліс) кінчатися; док. ОБІРВАТИСЯ, обноситися, обдертися.

Значення в інших словниках

1. обриватися — обрива́тися 1 дієслово недоконаного виду зриватися; розриватися; припинятися; стрімко падати обрива́тися 2 дієслово недоконаного виду окопуватися  Орфографічний словник української мови
2. обриватися — I -аюся, -аєшся, недок., обірватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. || Не втримуючись, зриватися з чого-небудь. 2》 Втрачати цілість, розділятися на частини від натягання, ривка, перетирання і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обриватися — ОБРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБІРВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. Сухе листя обривається уже з дерева із легеньким.. хрупотінням і падає долі (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
4. обриватися — ОБРИВА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ОБІРВА́ТИСЯ, обірву́ся, обі́рве́шся, док. 1. Відриваючись, відділяючись від чого-небудь, падати; зриватися. Сухе листя обривається уже з дерева із легеньким ..  Словник української мови у 20 томах
5. обриватися — все (щось) обрива́ється / обірва́лося всере́дині (в гру́дях) у кого, рідше кому. Хто-небудь надзвичайно вражений, переляканий чи приголомшений чимсь.  Фразеологічний словник української мови
6. обриватися — ПРИПИНИ́ТИСЯ (перестати відбуватися, здійснюватися, часто тимчасово), ПЕРЕПИНИ́ТИСЯ, ПЕРЕРВА́ТИСЯ, СТА́ТИ, ОБІРВА́ТИСЯ, УГА́СНУТИ (ВГА́СНУТИ), УЩУ́ХНУТИ (ВЩУ́ХНУТИ), ЗАВМЕ́РТИ, КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАПИНИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови