Орфографічний словник української мови

обронювати

обро́нювати

дієслово недоконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обронювати — -юю, -юєш, недок., обронити, -роню, -рониш, док., перех., рідко. 1》 Губити, упускаючи, скидаючи з себе. 2》 перев. док., перен. Сказати, промовити що-небудь коротко, мимохідь (перев. після мовчання). Обронити слово. 3》 Опускати, схиляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обронювати — ОБРО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., перех., рідко. 1. Губити, упускаючи, скидаючи з себе. Засмучений ліс обронює перші пожовклі листочки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 475); Сонце світ закрило, І дерево.. Листя обронило (Рудан.  Словник української мови в 11 томах
  3. обронювати — ОБРО́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОБРОНИ́ТИ, роню́, ро́ниш, док., що, рідко. 1. Губити, упускаючи, скидаючи з себе (листя, цвіт і т. ін.). Засмучений ліс обронює перші пожовклі листочки (В. Земляк); Сонце світ закрило, І дерево .. Листя обронило (С.  Словник української мови у 20 томах