обручальний — Орфографічний словник української мови

обручальний — -а, -е. Стос. до обручення; пов'язаний з обрядом обручення. Великий тлумачний словник сучасної мови
обручальний — ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до обручення; пов’язаний з обрядом обручення. Старенький піп бере обручальний перстень, одягає Ользі на середній палець (Шиян, Гроза.., 1956, 523). Словник української мови в 11 томах
обручальний — ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до обручення; пов'язаний з обрядом обручення. Борис Савович недавно одружився і ще носить на пальці обручальний знак (О. Гончар); Обручальні пісні. Словник української мови у 20 томах