обручальний
ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до обручення; пов’язаний з обрядом обручення.
Старенький піп бере обручальний перстень, одягає Ользі на середній палець (Шиян, Гроза.., 1956, 523).
Словник української мови (СУМ-11)ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до обручення; пов’язаний з обрядом обручення.
Старенький піп бере обручальний перстень, одягає Ользі на середній палець (Шиян, Гроза.., 1956, 523).
Словник української мови (СУМ-11)