обручальний

обруча́льний

-а, -е.

Стос. до обручення; пов'язаний з обрядом обручення.

Значення в інших словниках

1. обручальний — обруча́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. обручальний — ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до обручення; пов’язаний з обрядом обручення. Старенький піп бере обручальний перстень, одягає Ользі на середній палець (Шиян, Гроза.., 1956, 523).  Словник української мови в 11 томах
3. обручальний — ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до обручення; пов'язаний з обрядом обручення. Борис Савович недавно одружився і ще носить на пальці обручальний знак (О. Гончар); Обручальні пісні.  Словник української мови у 20 томах