1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обручальний

обруча́льний

-а, -е.

Стос. до обручення; пов'язаний з обрядом обручення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обручальний — обруча́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. обручальний — ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до обручення; пов’язаний з обрядом обручення. Старенький піп бере обручальний перстень, одягає Ользі на середній палець (Шиян, Гроза.., 1956, 523). Словник української мови в 11 томах
  3. обручальний — ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до обручення; пов'язаний з обрядом обручення. Борис Савович недавно одружився і ще носить на пальці обручальний знак (О. Гончар); Обручальні пісні. Словник української мови у 20 томах