обручальний
ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е.
Стос. до обручення; пов'язаний з обрядом обручення.
Борис Савович недавно одружився і ще носить на пальці обручальний знак (О. Гончар);
Обручальні пісні.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обручальний — обруча́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- обручальний — -а, -е. Стос. до обручення; пов'язаний з обрядом обручення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обручальний — ОБРУЧА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до обручення; пов’язаний з обрядом обручення. Старенький піп бере обручальний перстень, одягає Ользі на середній палець (Шиян, Гроза.., 1956, 523). Словник української мови в 11 томах