Орфографічний словник української мови

обрятування

обрятува́ння

іменник середнього роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обрятування — -я, с., заст. Дія за знач. обрятувати і обрятуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обрятування — ОБРЯТУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обрятува́ти і обрятува́тися. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  3. обрятування — ОБРЯТУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обрятува́ти і обрятува́тися. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (Коцюб., І, 1955, 223).  Словник української мови в 11 томах