обрятування

ОБРЯТУВА́ННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. обрятува́ти і обрятува́тися.

Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. обрятування — обрятува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обрятування — -я, с., заст. Дія за знач. обрятувати і обрятуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обрятування — ОБРЯТУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обрятува́ти і обрятува́тися. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (Коцюб., І, 1955, 223).  Словник української мови в 11 томах