обрятування

обрятува́ння

-я, с., заст.

Дія за знач. обрятувати і обрятуватися.

Значення в інших словниках

1. обрятування — обрятува́ння іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. обрятування — ОБРЯТУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обрятува́ти і обрятува́тися. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
3. обрятування — ОБРЯТУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. обрятува́ти і обрятува́тися. Перед ним було величне діло обрятування бессарабських виноградників від філоксери (Коцюб., І, 1955, 223).  Словник української мови в 11 томах