обтяжка

обтя́жка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. обтяжка — -и, спец. Дія за знач. обтягати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. обтяжка — ОБТЯ́ЖКА, и, ж., спец. 1. Процес формування деталей з листових заготовок способом розтягування їх до повного прилягання до оправки. 2. Заготовка, зроблена в такий спосіб. 3. Те саме, що обтяга́ння.  Словник української мови у 20 томах