обтяжка

обтя́жка

-и, спец.

Дія за знач. обтягати 1).

Значення в інших словниках

1. обтяжка — обтя́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. обтяжка — ОБТЯ́ЖКА, и, ж., спец. 1. Процес формування деталей з листових заготовок способом розтягування їх до повного прилягання до оправки. 2. Заготовка, зроблена в такий спосіб. 3. Те саме, що обтяга́ння.  Словник української мови у 20 томах