обурливо —
Присл. до обурливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обурливо —
ОБУ́РЛИВО. Присл. до обу́рливий. Тімка обурливо – виразом, рухами – напустився на нього, погрозив кулаком (К. Гордієнко).
Словник української мови у 20 томах
обурливо —
ОБУ́РЛИВО. Присл. до обу́рливий. Тімка обурливо — виразом, рухами — напустився на нього, погрозив кулаком (Горд., Буян, 1938, 75).
Словник української мови в 11 томах