Великий тлумачний словник сучасної мови

обурливо

обу́рливо

Присл. до обурливий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. обурливо — обу́рливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. обурливо — ОБУ́РЛИВО. Присл. до обу́рливий. Тімка обурливо – виразом, рухами – напустився на нього, погрозив кулаком (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
  3. обурливо — ОБУ́РЛИВО. Присл. до обу́рливий. Тімка обурливо — виразом, рухами — напустився на нього, погрозив кулаком (Горд., Буян, 1938, 75).  Словник української мови в 11 томах