Значення в інших словниках
-
обійстя —
Обійстя́: Обі́стя́, обі́йстя: — садиба, двір [1,21,51] — садиба, хазяйство [X] — селянська садиба [V]
Словник з творів Івана Франка
-
обійстя —
Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (І.Франко); До щему захотілось бодай постояти коло свого обійстя, хоча здаля поглянути на хату, в якій виріс, в якій росте його син (А.М’ястківський).
Літературне слововживання
-
обійстя —
див. САДИБА, ДВІР.
Словник синонімів Караванського
-
обійстя —
див. оселя
Словник синонімів Вусика
-
обійстя —
[оуб’ійс'т'а] -с'т'а
Орфоепічний словник української мови
-
обійстя —
-я, с. Садиба, двір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
обійстя —
ОБІ́ЙСТЯ, я, с. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (І. Франко); З піддашка густо звисають крижані бурульки, здається, що й вони огороджують обійстя Салогана від стороннього ока (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
-
обійстя —
ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу.
Словник синонімів української мови
-
обійстя —
Обі́йстя́, -стя́, -стю́, -стя́м, в -сті́; -стя́, -сті́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
обійстя —
ОБІ́ЙСТЯ, я, с., діал. Садиба, двір. Вона з трудом перелізла через рів і попід паркан, що обгороджував обійстя (Фр., VII, 1951, 145); З піддашка густо звисають крижані бурульки, здається, що й вони огороджують обійстя Салогана від стороннього ока (Стельмах, І, 1962, 89).
Словник української мови в 11 томах
-
обійстя —
Обійстя, -тя с. = обийстя. Св. Л.
Словник української мови Грінченка