Орфографічний словник української мови

обімлілий

обімлі́лий

дієприкметник

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. обімлілий — рідко обомлілий, -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обімліти і обомліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обімлілий — ОБІМЛІ́ЛИЙ, рідко ОБОМЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обімлі́ти і обомлі́ти. Кілька хвилин опісля лежала [дівчина] обезсилена в фотелю і її гарні .. руки лежали обімлілі на лоні (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. обімлілий — ОБІМЛІ́ЛИЙ, рідко ОБОМЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обімлі́ти і обомлі́ти. Кілька хвилин опісля лежала [дівчина] обезсилена в фотелю і її гарні.. руки лежали обімлілі на лоні (Коб., І, 1956, 377).  Словник української мови в 11 томах