обімлілий
ОБІМЛІ́ЛИЙ, рідко ОБОМЛІ́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до обімлі́ти і обомлі́ти.
Кілька хвилин опісля лежала [дівчина] обезсилена в фотелю і її гарні .. руки лежали обімлілі на лоні (О. Кобилянська);
Рознеслася чутка, Що вороги Лисенка доконали, Закатували голодом в темниці; Що обомліли руки вже не в мочі Висмикувать серця у їх (М. Костомаров).
Словник української мови (СУМ-20)