обімлілий

ОБІМЛІ́ЛИЙ, рідко ОБОМЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до обімлі́ти і обомлі́ти.

Кілька хвилин опісля лежала [дівчина] обезсилена в фотелю і її гарні.. руки лежали обімлілі на лоні (Коб., І, 1956, 377).

Значення в інших словниках

1. обімлілий — обімлі́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. обімлілий — рідко обомлілий, -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обімліти і обомліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обімлілий — ОБІМЛІ́ЛИЙ, рідко ОБОМЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обімлі́ти і обомлі́ти. Кілька хвилин опісля лежала [дівчина] обезсилена в фотелю і її гарні .. руки лежали обімлілі на лоні (О.  Словник української мови у 20 томах