обісмілюватися —
-ююся, -юєшся, недок., обісмілитися, -люся, -лишся, док., рідко. Те саме, що осмілюватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обісмілюватися —
ОБІСМІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБІСМІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., розм. Те саме, що осмі́люватися. Дедалі то Яків більше обісмілювався й, накінець, просто сказав матері: – Та яке ваше діло?...
Словник української мови у 20 томах
обісмілюватися —
НАВА́ЖИТИСЯ з інфін. (переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучості для здійснення якогось учинку), ЗВА́ЖИТИСЯ з інфін. і на що, РІШИ́ТИСЯ з інфін. і на що, розм., ПЕРЕМОГТИ́СЯ перев. без додатка, розм., ПОВА́ЖИТИСЯ з інфін., розм.
Словник синонімів української мови
обісмілюватися —
ОБІСМІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБІСМІ́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., рідко. Те саме, що осмі́люватися. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась, і підійшли до його ступнів з-на десять… (Свидн.
Словник української мови в 11 томах
обісмілюватися —
Обісмілюватися, -лююся, -єшся сов. в. обісмілитися, -люся, -лишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться смѣлѣе, осмѣлиться. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась і підійшли до його ступнів з-на десять. Св. Л. 192.
Словник української мови Грінченка