Орфографічний словник української мови

об'єктивація

об'єктива́ція

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. об'єктивація — [обйеиктиевац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
  2. об'єктивація — -ї, ж. 1》 В ідеалістичній філософії – перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність. 2》 Втілення чого-небудь у предметних формах, образах і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. об'єктивація — ОБ'ЄКТИВА́ЦІЯ, ї, ж. 1. В ідеалістичній філософії – перетворення суб'єктивного змісту свідомості в самостійну, незалежну від свідомості сутність.  Словник української мови у 20 томах
  4. об'єктивація — I ОБ'ЄКТИВАЦІЯ — перетворення суб'єктивного (властивостей, притаманних суб'єктові) в об'єктивне (у властивості об'єкта), що відбувається у діяльнісному процесі. Під...  Філософський енциклопедичний словник